Facebook page

Візантія. Київська Русь. Кочовики

Візантійська імперія утворилася в IV ст. по Р.Х. при розкладі Римської імперії і проіснувала до середини XVст. Її художня цивілізація, що виникла на переломі двох епох — античності і середньовіччя — увібрала в себе найкращі досягнення греко-римських традицій. Географічне положення Візантії, володіння якої знаходилися на двох континентах — у Європі та Азії, призвело до з'єднання азіатських і європейських впливів, відбилося на громадському житті, культурі і мистецтві Візантії. Панування православ'я визначило своєрідність розвитку візантійської художньої культури, спіритуалістичний характер її мистецтва. Зв'язок з античними традиціями, однак, ніколи не уривався. Особливо стійким він був у прикладному мистецтві, роль якого в середньовіччі не зводилася тільки до декоративних або утилітарних функцій. Візантійська цивілізація значно вплинула на розвиток культури багатьох середньовічних країн Східної і Південно-Східної Європи. Прийняття християнства міцно зв'язало держави Балканського півострова, Закавказзя, Кавказу, Київську Русь та Крим з центром східного християнства — константинопольською церквою. Протягом усього періоду існування Візантійської імперії Константинополь був законодавцем розвитку їхнього релігійного життя та художньої культури.

Пам'ятки візантійського мистецтва в колекції "Платар" репрезентовані культовими предметами раньохристиянського та середньовізантійського мистецтва, що походять, ймовірно, з Причорномор'я, яке входило в цей час до складу Візантійської імперії. Серед них такі унікальні предмети церковного начиння як скляний релікварій у формі маленького саркофага та золотий потир, чашею для якого є скляний келих із зображенням хреста на дні; бронзові хрести-енколпіони так званого "сірійського" типу тощо. Про ювелірне мистецтво Візантії, яке сформувалося в традиціях римської столичної школи, ми можемо робити висновок по золотих прикрасах із сердоліковими вставками. Тільки християнська символіка і деякі технологічні особливості відрізняють їх від подібних виробів римського часу.

Дорогі золоті прикраси та інші предмети розкоші були важливим елементом візантійської дипломатії. З їхньою допомогою Візантія забезпечувала "дружбу та співробітництво" із сусідніми державами. Саме до таких речей відносяться золоті колти ізскляними вставками, прикрашені у варварській манері, що зазвичай знаходять в похованнях  заможних хозар. Прикладом виробів місцевих (причорноморських) майстрів можуть бути  золоті штамповані листоподібні підвіски, які наслідують візантійські зразки.

Могутнім сусідом Візантії на півночі з IХ cт. була східнослов'янська держава Київська Русь — одна з найбільших держав середньовічної Європи, кордони якої простиралися від Чорного до Балтійського морів та від Карпат до Волги. Феодальний сепаратизм та татаро-монгольська навала спричинилися недовговічності цього державного утворення, однак його столиця — Київ — аж до розгрому 1240 р. залишався політичним, духовним та церковним центром усіх східно-слов'янських земель.

Ювелірне мистецтво Київської Русі — одна з яскравих сторінок розвитку світового мистецтва. Золоті та срібні прикраси X - XIII ст. у колекції репрезентовані як окремими знахідками, так і наборами чотирьох скарбів, у складі яких: скроневі кільця київського типу, колти, прикрашені черню та емалями, намисто з криноподібними підвісками, персні та браслети. Скань, зернь та чернь були улюбленими прийомами давньоруських майстрів-ювелірів. Вершиною київських златоковалів були перегородчасті емалі, техніку виготовлення яких вони перейняли у візантійських майстрів. Своєрідність форми, системи декору і змісту зображень роблять давньоруські емалі окрасою найбільших музеїв світу. До рідкісних зразків цього виду мистецтва відносяться золоті колти з зображенням павичів та крилатого коня на предметах зі скарбу золотих прикрас.

Творами ювелірного мистецтва в колекції репрезентовані художні вироби кочових народів південноруського степу — печенігів, торків, половців, які з кінця IX століття і до монголо-татарської навали постійно загрожували кордонам Київської Русі. Військові конфлікти змінювалися періодами замирення, під час яких давньоруські князі, наприклад, укладали шлюби з дочками половецьких ханів, вороги іноді ставали союзниками, пограбування змінювалося торговельними відносинами. Як наслідок, особливо у XII ст., до кочового степу потрапляли давньоруські прикраси, предмети озброєння та побуту.

Про неповторну своєрідність ювелірного мистецтва кочовиків свідчать знахідки таких типових для них прикрас, як великі золоті "рогаті" колти з конічними шипами, прикрашені сканню та зерню. Також срібні скроневі кільця та сережки з напускною порожньою намистиною, які головним чином знаходять в похованнях чоловіків та  жінок; срібні прикраси капелюхів, намисто та браслети з гагату і скла, кручені та псевдо-виті гривни, аналогії яким відомі й серед давньоруських старожитностей.

Колт скроневий
Колт скроневий

Кінець ХІІ – ХІІІ ст. по Р.Х. Золото: лиття, кування, волочіння, зернь, скань. Довжина 4,9 см, діаметр 7,3 см. Інв. № ПКП 2873

Колт зірчастий, скроневий, зроблений із дроту, із замкненими кінцями та великою напускною намистиною, зафіксованою з обох боків щільно обвитою філігранню. Намистина біконічна, порожниста, спаяна із двох частин, отвори ледь зміщені донизу від вершин конусів. Місце спайки декоровано смужкою гладенької скані та з кожного боку від неї двома рядками перевитої дротинки.

Колт зірчастий
Колт зірчастий

Кінець ХІІ – перша половина ХІІІ ст. по Р.Х. Золото: лиття, тиснення, кування, зернь, скань. 1) Діаметр 7,3 см, довжина 5,5 см, ширина 5,4 см; 2) Діаметр 6,8 см, довжина 4,9 см. Інв. № ПКП 2874

Колт зірчастий, скроневий,  із замкненими кінцями та великою напускною намистиною, зафіксованою з обох боків щільно обвитою філігранню. Намистина біконічна, порожниста, спаяна з двох частин, отвори ледь зміщені донизу від вершин конусів.  Місце спайки декоровано смужкою гладенької скані та з кожного боку від неї двома рядками перевитої дротинки.

Колт
Колт

ХІІ –ХІІІ рр. по Р.Х. Золото: тиснення, перегородчаста емаль. Діаметр 4,6 см. Інв. № ПКП 2930

Колт двостулковий, по периметру стулок припаяно 5-ть дрібних вушок для кріплення обнизі

з перлин. У орнаментації застосовано емалі чотирьох кольорів: бірюзового, синього, червоного та білого.

Колт
Колт

ХІ – ХІІ рр. по Р.Х. Золото: тиснення, перегородчаста емаль.

Діаметр 4,6 см. Інв. № ПКП 2932

Колт двостулковий, по периметру стулок припаяно 5-ть дрібних вушок для кріплення обнизі з перлин. На лицьовій стороні зображено древо життя, з обох сторін від якого розташовані два сирини із розгорненими крилами та головами, повернутими до центру. На зворотному боці відтиснено крилатого коня над древом життя,  за ним – зграя птахів. У орнаментації застосовано емалі чотирьох кольорів: бірюзового, синього, червоного та білого.

Колт
Колт

ХІІ – ХІІІ ст. по Р.Х. Електр: тиснення, волочіння, зернь. Висота 5,9 см, ширина 4,8 см. Інв. № ПКП 2936

Колт  двощитковий,  по  периметру  щитків  припаяно  15  порожнистих  кульок-«перлин». На лицьовій стороні розміщено ромб із 4-х сплетених стрічок,  які утворюють орнамент у вигляді свастики.

Перстень
Перстень

ХІІ – ХІІІ ст. по Р.Х.Срібло: тиснення, кування, чорніння, гравірування. Діаметр 2,6 см. Інв. № ПКП 2940

Перстень із шестигранним щитком, від кутів якого відходять шість ребер, прикрашених ялинковим орнаментом. У центрі щитка намічено контури птаха із зафіксованим тулубом, піднятими крилами та головою, повернутою назад. Зображення вміщено в шестикутну рамку. Поле та ребра щитка навколо рамки оздоблені гравіруванням та орнаментом, виготовленим за технікою чорніння.

Намисто з підвісками
Намисто з підвісками

ХІІ-ХІІІ ст. по Р.Х. Срібло, електр: лиття, тиснення. Довжина 56смх45 см, вага 159,83 г. Інв.№ ПКП 2956.

Низка намистин, яка складається із дев’ятьох однотипних литих срібних підвісків та дев’яти однотипних намистин, тиснених зі срібних пластин. Кожен підвісок зроблений у вигляді чотирикутного хреста, три кінці якого завершуються кринами, четвертий – двома згорненими листками, між якими міститься вушко для підвішування. Зворотна сторона підвісків пласка. Намистини бітрапецієподібні, ідентичні до скляних прототипів. Кожна намистина розділена на дві рівні частини тисненим колом із кілець, від якого відходять видовжені пелюстки. Дев’ята центральна намистина подібна за формою та орнаментацією  до інших, проте пелюстки на ній мають наскрізні декоративні отвори.

Релікварій
Релікварій

VІ–VІІ ст. по Р.Х. Скло, золото: формування, декорування. Довжина 10,1 см, ширина 5,7 см. Інв.№ ПКП 3622

Релікварій у вигляді мініатюрного саркофага із двосхилою покришкою, виготовлений із двошарового прозорого (іринізованого) скла. Кути виробу прикрашені кульками з непрозорого синього скла: чотири на дні виконують функцію ніжок, інші чотири, розміщені на кутах віка, акротерії; ще по одній кульці розташовано на вершинних кутах віка. По периметру нижньої частини віка та зверху на корпусі короба прокладено золоту фольгу шириною 0,3 см. Зовні на дні релікварію розміщена восьмипелюсткова розета із концентрованих кіл, обмежена на коротших сторонах короба двома заглибленими лініями. На одній зі сторін на дно нанесено кілька повздовжніх смуг.