Колт зірчастий, скроневий, зроблений із дроту, із замкненими кінцями та великою напускною намистиною, зафіксованою з обох боків щільно обвитою філігранню. Намистина біконічна, порожниста, спаяна із двох частин, отвори ледь зміщені донизу від вершин конусів. Місце спайки декоровано смужкою гладенької скані та з кожного боку від неї двома рядками перевитої дротинки.
Візантія. Київська Русь. Кочовики
Візантійська імперія утворилася в IV ст. по Р.Х. при розкладі Римської імперії і проіснувала до середини XV ст. Географічне положення Візантії, володіння якої знаходилися на двох континентах — у Європі та Азії, призвело до з'єднання азіатських і європейських впливів, відбилося на громадському житті, культурі і мистецтві Візантії. Прийняття християнства міцно зв'язало держави Балканського півострова, Закавказзя, Кавказу, Київську Русь та Крим з центром східного християнства — константинопольською церквою.
Пам'ятки візантійського мистецтва в колекції "ПЛАТАР" репрезентовані культовими предметами ранньохристиянського та середньо візантійського мистецтва, що походять, ймовірно, з Причорномор'я, яке входило в цей час до складу Візантійської імперії. Серед них такі унікальні предмети церковного начиння як скляний релікварій у формі маленького саркофага та золотий потир, чашею для якого є скляний келих із зображенням хреста на дні; бронзові хрести-енколпіони так званого "сірійського" типу тощо. Про ювелірне мистецтво Візантії, яке сформувалося в традиціях римської столичної школи, ми можемо робити висновок по золотих прикрасах із сердоліковими вставками. Тільки християнська символіка і деякі технологічні особливості відрізняють їх від подібних виробів римського часу.
Дорогі золоті прикраси та інші предмети розкоші були важливим елементом візантійської дипломатії. Саме до таких речей відносяться золоті колти ізскляними вставками, прикрашені у варварській манері, що зазвичай знаходять в похованнях заможних хозар. Прикладом виробів місцевих (причорноморських) майстрів можуть бути золоті штамповані листоподібні підвіски, які наслідують візантійські зразки.
Могутнім сусідом Візантії на півночі з IХ ст. була східнослов'янська держава Київська Русь — одна з найбільших держав середньовічної Європи, кордони якої простиралися від Чорного до Балтійського морів та від Карпат до Волги. Феодальний сепаратизм та татаро-монгольська навала спричинилися недовговічності цього державного утворення, однак його столиця — Київ — аж до розгрому 1240 р. залишався політичним, духовним та церковним центром усіх східно-слов'янських земель.
Ювелірне мистецтво Київської Русі — одна з яскравих сторінок розвитку світового мистецтва. Золоті та срібні прикраси X - XIII ст. у колекції репрезентовані як окремими знахідками, так і наборами чотирьох скарбів, у складі яких: скроневі кільця київського типу, колти, прикрашені черню та емалями, намисто з криноподібними підвісками, персні та браслети. Скань, зернь та чернь були улюбленими прийомами давньоруських майстрів-ювелірів. Вершиною київських златоковалів були перегородчасті емалі, техніку виготовлення яких вони перейняли у візантійських майстрів. Своєрідність форми, системи декору і змісту зображень роблять давньоруські емалі окрасою найбільших музеїв світу. До рідкісних зразків цього виду мистецтва відносяться золоті колти з зображенням павичів та крилатого коня на предметах зі скарбу золотих прикрас.
